Багато експертів стверджують, що рішення нападу Россії на Украиїну вже прийнято.
Росія продовжує перекидати в райони, близькі до українського кордону, війська та ресурси. Однак, хоча раніше ми спостерігали переважно механізовані та бронетанкові частини, за останній час з’явилося все більше і більше інформації про перекидання обладнання для матеріального/логістичного забезпечення військ.
Це не військові навчання. Поточне розширення російської присутності на кордоні, особливо враховуючи логістичні підрозділи, вже не має нічого спільного з тренуванням та перевіркою військ. Конрад Музика з Rochan Consulting, один з експертів, які давно стежать за розвитком ситуації на кордоні України, вважає (з високим ступенем ймовірності), що рішення здійснити нове масштабне вторгнення вже прийнято.
Питання – що буде тригером і яка дата. Тригер прив’язаний, найпевніше, до останніх політичних ультиматумів Росії до США та країн Заходу. У них містяться політичні вимоги, які абсолютно неприйнятні до ЄС та НАТО. Невиконання цих вимог може слугувати таким тригером. Класична гібридна заява Путіна від 21 грудня про те, що «збройні конфлікти, кровопролиття – це не наш вибір, ми не хочемо такого розвитку подій», підтверджує цей варіант. У ній він фактично знімає з себе відповідальність за розв’язання нової фази війни проти України через дії «непоступливого Заходу».
Підвищена загроза нападу, на думку експерта, існує для вікендів (або свят). Так, наприклад 25 та 26 грудня, та 1 і 2 січня припадають на суботу і неділю. Росія може розраховувати, що у такі дні прийняття рішень у штабі НАТО та в урядах країн ЄС та в США буде менш швидким. Проте, весь період холодів у січні-лютому, з твердим ґрунтом для наступу важкої техніки, може бути датою нападу.
Експерт також переконаний, що нехарактерна поведінка Росії з мінімальним постачанням газу до Європи цієї зими пояснюється не стільки бажанням вплинути на ціни, як тим, щоб використати дефіцит газу і відсутність його запасів у Європі як шантаж, щоб відповідь країн ЄС на вторгнення Росії в Україну була м’якою. Нагадаємо, що вся ця ситуація із загрозою масованого нападу стала можливою виключно через те, що українська газотранспортна система перестала бути необхідною складовою постачання російського газу до ЄС після побудови (завдяки Німеччині) газогону «Північний потік-2». До цього наша ГТС була запобіжником активних бойових дій на великій частині території України.
Усе ще залишаються шанси, що вся ця реальна підготовка для вторгнення є лише способом підвищити ставки на переговорах між Росією та США, однак за останній час вони, схоже, зменшилися.
Не сприяє оптимізму і слабка відповідь «колективного Заходу»: США, попри дипломатичні зусилля, не змогли домогтися від країн ЄС чіткого списку «вбивчих санкцій» у разі нападу Росії. Водночас навіть власне у США немає єдності щодо способів протидії Росії, і через «конструктивну» переговорну позицію радника президента Байдена з безпеки Джейка Саллівана, яку Росія, як завжди, сприймає як слабкість, Україна так і не отримала додаткової військової допомоги з моменту активного розгортання військ ворога на наших кордонах.
Проте, нове масоване вторгнення, якщо воно відбудеться, не означає для Росії швидкої і переможної війни. Українці (в лавах ЗСУ і не тільки) чинитимуть спротив. І дуже ймовірно, що окупанти нестимуть значні втрати і далеко не просунуться, як це вже було не раз.
https://texty.org.ua/fragments/105192/vtorhnennya-rosiyi-v-ukrayinu-vzhe-vse-vyrisheno/
