Закони України про відповідальність за колабораційну діяльність

03 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закони України щодо відповідальності за колабораційну діяльність: № 2108-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність» (далі – ЗУ № 2108-IX) та № 2107-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідальності осіб, які здійснювали колабораційну діяльність» (далі – ЗУ № 2107-IX). Набрання чинності обома законами відбулось 15.03.2022 року.

На думку українського правника Геннадія Друзенка, грань між колабораціонізмом та державною зрадою дуже тонка… Напевно, саме тому, що термін «колабораціонізм» такий розмитий, його дуже рідко використовують у юридичних актах (джерело – https://zn.ua/internal/hrazhdane-predateli-kollaboranty.html). Очевидно, із цим пов’язана досить складна «доля» в Україні законів про відповідальності за колабораційну діяльність, перші спроби прийняти які розпочалися з 2017 року. І тільки агресивна війна Російської Федерації проти України, у ході якої (війни) велика ставка зроблена на схиляння громадян України до колабораційної змови із загарбником, сприяла прискореному прийняттю вказаних законів.

Універсальне визначення «колабораціонізму» надається в Американському словнику англійської мови: a person who collaborates with an enemy (людина, яка співпрацює з ворогом; джерело – https://www.dictionary.com/browse/collaborationist?qsrc=2446). Україномовний сектор Вікіпедії надає таке визначення колабораціонізму у широкому сенсі: співпраця населення або громадян держави з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду самій державі чи її союзників і участь у переслідуванні патріотів країни, громадянином якої є колаборант. У роки Другої світової війни колабораціонізм був явищем розповсюдженим і мав місце практично в кожній окупованій країні.

Прийнятий в Україні ЗУ № 2108-IX доповнює Кримінальний кодекс (далі – КК) України новою статтею 111-1 «Колабораційна діяльність» Розділу 1 «Злочини проти основ національної безпеки України». Закон криміналізує 7 видів діянь, які законодавчо визнані як «колабораційна діяльність». Для кожного з цих діянь визначений різний ступінь суспільної небезпеки і відповідно покарання різної жорсткості: від «позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років» до довічного позбавлення волі. Види визначеної колабораційної діяльності та встановлені покарання за їх здійснення наведені у таблиці у порядку збільшення їх суспільної небезпеки.

Таблиця

Склад злочину Передбачуване покарання
1. Публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років
2. Добровільне зайняття громадянином України посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої
3. Здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років
4. Передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора

 

штраф до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна
5. Добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої
6. Організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах

 

Примітка: державна зрада карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, а вчинена в умовах воєнного стану — на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.

позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої
7. Добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

 

Разом із тим слід зазначити, що новоприйнята стаття 111-1 КК України передбачає особливо кваліфікуючу ознаку за частиною 8 цієї статті, а саме: вчинення особами, зазначеними у частинах п’ятій – сьомій цієї статті, дій або прийняття рішень, що призвели до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. Відповідно до примітки 4 до цієї статті КК України, тяжкими наслідками у частині восьмій цієї статті вважається шкода, що в одну тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Важливо проаналізувати межі застосування прийнятого ЗУ № 2108-IX в часі.

З одного боку, слід наголосити, що, як зазначено вище, закон набрав чинності з 15 березня 2022 року. Тобто, кваліфікувати за статтею 111-1 КК України можна тільки діяння, які вчинені після цієї дати.

Разом із тим, слід мати на увазі, що відповідно до українського законодавства агресивна війна Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року. Так, у Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій Постановою від 21 квітня 2015 року № 337-VIII, вказано, що збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації всупереч міжнародно-правовим зобов’язанням Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму …, для блокування українських військових частин.

Друга фаза збройної агресії Російської Федерації проти України розпочалася у квітні 2014 року, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення «Донецької народної республіки» (07.04.2014 року) та «Луганської народної республіки» (27.04.2014 року).

Третя фаза збройної агресії Російської Федерації розпочалася 27 серпня 2014 року масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, зокрема, військовослужбовців 9-ї окремої мотострілецької бригади, 76-ї та 98-ї дивізій повітряно-десантних військ Збройних Сил Російської Федерації.

Таким чином, усі дії, заклики, висловлювання та заперечення, згадані у статті 111-1 КК України, які здійснені на територіях Криму, а також на територіях, тимчасово контрольованих окупаційною адміністрацією «ДНР» та «ЛНР», а також по відношенню до цих територій, підпадають під дію статті 111-1 КК України, якщо ці дії, заклики, висловлювання та заперечення здійснені або продовжуються після 15 березня 2022 року.

 

Крім кримінальної відповідальності, Верховна Рада України, шляхом прийняття ЗУ № 2107-IX, запровадила обмеження на здійснення певних видів діяльності для осіб, які мають судимість за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 КК України, що не погашена або не знята в установленому законом порядку. Відповідні зміни внесені у наступні законодавчі акти: Виборчий кодекс України, Закони України «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про державну таємницю», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», «Про політичні партії в Україні», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про громадські об’єднання», «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Внесені зміни обмежують доступ осіб, які мають судимість за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 КК України, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, до участі у виборчому процесі, до доступу до військової служби та/або державної таємниці. Засудження уповноважених осіб певних юридичних осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 КК України, може бути підставою для припинення діяльності цих юридичних осіб. Це, зокрема, може стосуватися: релігійних організацій, профспілок та/або їх об’єднань, громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, політичних партій, громадських об’єднань, благодійних організацій.

Леонід Бєлкін

 

 

Leave a Reply

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>