Я, Побєда і Свати


Про «уркаїнське кіно». Так — я не помилився. Була в мене така історія, що я їхав з дружбаном з Жашкова році в 2012 до Києва.
Так от — сіли ми там на автостанції в маршрутку, в якій був відак та телевізор — тіпо для шоб пасажири не нудьгували.
«О!» — такий я. — Щас будуть крутить голлівуд. Сталлоне там, чи 9 та 1/2 тижнів.
Цей м»ділла включив одразу «Сватів», блд на весь маршрут (3 години сватів, с»кк!!!).
Все що ми змогли зробити з дружбаном тоді (наріду ж нравиця), то силоміць зупинити транспорт в Ставище, та взяти по три пляшки пива. Та й вирубитись до «Південної» нафіг.
Так от, якщо хочете подивитись «знамєнітий» в вузких колах фільм про Кузьму «Я побєда і берлін» , то це ті самі «Свати», тільки одна серія. Сконцентрована за електоральними смаками.
З гумором рівня «Белая ворона» або «Кроліки та коліки» з 90-х.

Особисто про «героя України» нічого казати не буду, бо пісні його не слухав, його життя мені не цікаве.

Віктор Шевчук

Leave a Reply

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>